У дизайнера Qvarta народилася дитина і ми вирішили зробити їй подарунок від усієї студії. Одні співробітники шукали подарунок в інтернеті, інші вирушили магазинами. Нам хотілося знайти річ, яка займе дитину і допоможе батькові наглядати за нею. Але невдовзі ми зрозуміли, що більшість дитячих іграшок рекомендується лише від трьох років.
Дітям молодшим пропонують кітчеві соски та пірамідки з пластмасових пончиків. Ми не ризикнули подарувати дитині дизайнера сумнівне брязкальце з Аліекспрес і, як тимчасове рішення, замовили кльового кота на колесах.
Хоча дитина і захоплено тягала його на мотузку, молодому батькові це не надто допомагало. Тому в планах Кварти з'явилася розробка радіоняні, яка доглядає дитину і виглядає як іграшка.
Радіоняня повинна бути улюбленою іграшкою, яку дитина завжди бере з собою. Інакше він просто забуде її під ліжком і тоді вбудований мікрофон чи відеокамера будуть марними. Ми вивели три UX-властивості, які допоможуть дитині прив'язатися до пристрою.
У світі дітей немає суворої категорії «неживих речей», дитяча уява оживить хоч іграшку, хоч коробку цукерок. Але образи тварин сприймається легше, тому що малюк вже бачив їх у мультиках та картках, що розвивають.
Якщо подивитись дитині в очі, вона відповість тим же. Тому радіоняни потрібні очі, щоб стати живою та значущою для дитини. Чим вони більші і рухливіші, тим більше уваги вони привертають.
Зробити радіоняню такого розміру, щоб дитина носила її в одній руці, але не могла проковтнути. Корпус повинен бути стійким до перевертання та повністю позбавленим виступаючих частин, які можна відгризти.
Прообраз дизайну вибирався з лемурів та сов. Ми зупинилися на совах — їхні очі великі та контрастні, а будова тулуба вписується у геометричний форм-фактор без втрати впізнаваності. Тому фотографії найочустіших і пухнастих сов стали референсами для майбутнього дизайну радіоняні.
Половину корпусу займає дисплей, на який виводяться анімовані очі Стріксі. Технічно це суцільний дисплей, який частково поділений на два очі. Цей елемент дизайну навіяний рисуванням SonicX.
Стріксі розпізнає дитячий крик за допомогою мікрофона та аудіобібліотеки. Якщо гучність голосу дитини підвищиться до 90-100 дБ, смартфон прийде попередження. Програма збереже крик вашого малюка у вигляді спектрограми.
В межах кімнати відеоняня використовує Bluetooth або Wi-Fi для зв'язку зі смартфоном. Створіть плейлист із дитячою музикою на смартфон та Стріксі програє його.
Концепт та UI/UX дизайн Стріксі готові, зараз проект на стадії тестування за яким піде етап передвиробничої підготовки.
Інші публікації
обговорімо ваш проєкт
зв'язатися
